…Пір’я вискубано із крил,
Вигляд маю - як бита птиця.
І на серце льодових брил
Купа тисне. Мені не спиться.
Кров останню украв комар,
Прямо в мозок встромивши хобот.
І безтямно душа-сухар
Родить вірші як римо-робот.
Чорна дірка моїх бажань
Булькотить, мов казан смолою.
І жадоба моя – кажан
Ненаситний – ширяє млою.
Моє тіло зварив свинець,
На живому спаливши шкіру.
Ця реальність – не сон. Отець
Так мені повертає віру.
Тож читати я йду канон,
Як стихиру пропіє півень.
Щоб піднятися на Афон
Мушу моря здолати рівень…
2011
Не спиться
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111081507514
Свидетельство о публикации №111081507514
Рецензии