Садна серпневої грози на твоїх ліктях.
Не соромся, проходь глибше.
Я залишу трохи голої тиші,
Що прошиє тебе навиліт.
Не здирай панчохи зі шкірою -
Я маю чогось торкатись.
Не роздягайся зовсім -
Я не зможу зігріти.
Не цілуй мені пальці –
Вони не зроблять тебе щасливою.
Вплети мене у тканину своєї сумки,
В якій бережеш секрети.
Не дихай без мене -
Ти просто не знаєш як.
Заплети шарфом мені руки
І спробуй на смак
Темінь мого силуету.
Не здирай панчохи зi шкiрою...
© Copyright: Галина Танай, 2011
Свидетельство о публикации №111081506435
Свидетельство о публикации №111081506435
Рецензии