***
Проганяючи моїх клонів геть
Не надійся, що буду каятись,
Переповнений світлом вщерть,
Ти вбиваєшся, падаєш каменем вниз
Ти перероблений, сонцем спаяний
І злізаючи з парапету, банально
Перебираєшся на карниз
Але зразу ж шкодуєш
Про час на подібне згаяний
Скільки ще до кінця пісень
Час давно йде назад і правильно
От твій світ
Знову день і день
Ще миль сто вперед й…
Смерть приймає твої правила…
Свидетельство о публикации №111081505782