Експериментик.
…Як тихо! Тихо… Коник лиш скрекоче.
Та шелестить у вітах вітерець.
Крізь окуляри хмарок сонце в очі
мене цілує. Сонний горобець
облишив справи та в піщаній лазні
гребеться мляво. Бджоли п’ють нектар
із чорнобривців, вдягнених мов блазні.
Мурахи тягнуть гусінь. На базар,
мабуть, її несуть, щоб вторгувати
за неї меду, що дадуть джмелі.
Чи, може, в павуків у торгу вату
вони зміняють вигідно, малі
трудівники? А я сиджу в обіймах
гарячих марив, що дарує день.
Нові шукаю сенси я у римах,
які у серпень сонце ллє руде…
2011
Рими сонця
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111081503734
Свидетельство о публикации №111081503734
Рецензии