О добрых людях
И летят их алмазы на ветер,
Ты вдруг крикнешь: "НА ПОМОЩЬ!" в печали,
Люди мимо пройдут, незаметят...
А когда ты, глотая обиду,
Тихо скажешь: "Козлы", еле слышно —
Обернутся, посмотрят, увидят,
Подойдут и дадут прямо в дышло...
© Паша Броский
***
Коли сльози стікають морями,
діамантами на підлогу,
Заволаєш: "Рятуйте, вмираю!",
Та ніхто не почує, всім пох*й...
А коли ти, ковтнувши образу,
"Під*раси!" - шепнеш безпорадно,
То побачать, й підійдуть одразу,
І уб’ють, як бомжа під парадним...
© Паша Броський
Свидетельство о публикации №111081501074