я расскажу потом. я згодом розповiм
о том, что думал и мечтал,
о том, что рассказал, сказал,
и что увидел, описал.
я расскажу потом, как видел сны,
прекрасней их, нет в целом свете,
я расскажу мечты, но тем,
кто будет слушать бредни эти.
я расскажу, как умирал,
и где я был и что я видел,
о том где был и кем я был,
как я любил и ненавидел.
но будет всё это потом,
когда истлеет оболочка,
промчится день, уйдет та ночка,
и всё забудется как сон.
и ничего не будет значить,
чем был он и что было в нем,
когда-нибудь, где? я не знаю,
я расскажу про всё... потом...
я згодом розповім, одного дня,
про що я мріяв і бажав,
про що я розповів, сказав,
і що побачив, описав.
я розповім, як бачив сни,
краще за них, немає в світі,
я мрії розповім, але лиш тим,
Хто слухатиме ці повіті.
Я розкажу, як помирав,
І де я був, що бачив там,
про те чим був й ким я був,
любив як й ненавидiв сам.
Та буде все уце з часOм,
як згасне моя запальничка,
Промчить той день, і мине нічка,
І все забудеться, мов сон.
і значення не буде мати,
чим був він і що було в йом,
одного дня, - де? Я не знаю,
я розповім про все... з часOм...
Свидетельство о публикации №111081400356