* * *
В свічках бузкових цю літневу ніч
Зігрій теплом розкоханим, тендітним.
Навчи мене, коли ми віч-на-віч,
Палати знов і знов чуттям горіти.
Укрий серпанком нас, як втомлених птахів,
Що свій збентежений політ у рай зкінчили;.
Верни мене у диво почуттів,
У ніжну втому, сповненую сили.
Заваб, влілей і націлуй мені
Знов те, що інша в глибині згубила,
Щоб я згадав про ласки чарівні,
Щоб донжуанство з серця відступило.
І ось серпанок... Ти гориш, я - тлію,
Так і не змігши упірнуть в святе,
Мабуть тому, що більше вже не вірю
У те, що бузок в літню ніч цвіте.
Павло Гай-Нижник
9 серпня 1991 р.
В свiчках бузкових
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2011
Свидетельство о публикации №111081300165
Свидетельство о публикации №111081300165
Рецензии
