***

В колисці безодні
заснула вона -
надія на чудо
і безліч тепла.

Зануджена вітром,
похована в казці...
Сни мабуть чарівні
Їй сняться тепер.

Ти її не злякай,
як схочеш збудити.
Тоді вона піде -
залишить мене.

Без неї не зможу
я більше любити
Нікого на світі
і навіть тебе...


Рецензии
В колыбели, в бездне тепла, заснула надежда на чудо,
Убаюканная ветром, похороненная в сказке…
Теперь ей снятся волшебные сны… А почему нет?...
Она не испугается, когда ты захочешь разбудить её,
Она просто покинет меня.
Но без неё я не смогу больше любить.
Никого…
Никогда…
И даже…
И даже – тебя…

Миоль   08.09.2011 00:12     Заявить о нарушении