Старий скрипаль

Гучна забава у старій колибі
сивий гуцул у руки скрипку взяв
а муза попливла як білий лебідь
неначе він востаннє вигравав
Мелодія тікла немов би з сердця
із сердця що кохало все життя
лиш спогадом в його душі озветься
перше кохання його вічне почуття

Гей скрипалю скрипаль
в чому твоя печаль
сумну пісню не грай
мого сердця не край

З келішка паленки сьорбнувши
скрипаль всю ніч все грав та грав
немовби про свої роки забувши
він молодість та юність пригадав
стару хатину світлу полонину
де зорі рахував вночі не раз
де так кохав гуцулочку дівчину
та ту розлуку що розбила щастя враз

Гей скрипалю скрипаль
в чому твоя печаль
сумну пісню не грай
мого сердця не край

Літа його минали і сивіли скроні
і вже до Бога час на сповідь йти
його натруджені мозолисті долоні
мелодію творили гріх її пройти
піде скрипаль туди де не вертають
і виходу для нього звідти вже нема
та музика в сердцях залишить память
історію про сивого гуцула з Хотина

Гей скрипалю скрипаль
в чому твоя печаль
сумну пісню не грай
мого сердця не край