(Пісня)
1.
Вже мені не носити
твоїх, берегине моя, вишиванок,
не бачити – як
розплітаєш косу при зорі.
За краї перелито,
неначе вино, цей останній світанок,
коли ти моя
а поріг твій – коріння доріг.
Приспів:
Хай з лелечих країв,
через море розлуки
дощові менестрелі
мені принесуть
ноти блюзу твої –
онебеснені звуки,
голубі акварелі
з паперу і сну.
Серця чуйного храм.
Свічку долі колише
в золотому згоранні
настуканий біль.
Я молитимусь там
за повернення тиші,
за тепло неустанне
весни по тобі.
2.
Є де серцю боліти
і може знайдеться тут місце омані.
Хай сад розцвіте,
а зорі навчать звіздарів –
де краї перелито,
неначе вино, так не хочеться рані,
лишати святе,
пускати коріння доріг.
Приспів
11 Серпня 2011
Корiння дорiг
© Copyright: Юрий Лазирко, 2011
Свидетельство о публикации №111081107538
Свидетельство о публикации №111081107538
Рецензии
Очень красивая песня о любви и разлуке...
Здравствуйте, Юрий!
Мила Московская 18.08.2011 16:50 • Заявить о нарушении
Здравствуйте, Юрий!
Мила Московская 18.08.2011 16:50 • Заявить о нарушении
Привет Милочка,
Спасибо, очень рад, что понравилось.
С теплом,
ЛЮ :)
Юрий Лазирко 23.08.2011 06:40 Заявить о нарушении
Спасибо, очень рад, что понравилось.
С теплом,
ЛЮ :)
Юрий Лазирко 23.08.2011 06:40 Заявить о нарушении