Вже щедрий Спас...
І сонця жар – від хлібної ріки.
Химерами виблискують зірки,
Розкинулись – над стернями – наметом.
Покриті пилом – трави мріють вперто,
В їх снах розкішних – туляться віки,
І гвалт здіймають вдосвіта граки
В густій імлі, антенами підпертій.
Та запалали грона – горобини,
Танцює вітер жовтим листом твіст.
Все далі в ніч ховаються години,
Все довшає її похмурий хвіст.
У Лінину осанну – осінь синю
Вплітає Ольга пісню журавлину.
Свидетельство о публикации №111081003200