Гаї шумлять, а вітри виють,
Мені ж бентежно на душі,
Бо моє серце та вени ниють,
Як попрощалися з тобою ми....
Про твою зраду я впізнала,
Ти ж мені тільки нарікав,
Що ревнощами я тебе дістала,
Бо ти мене одну кохав....
Але к чому слова порожні,
Шумлять гаї гущавиною,
Час повернути ми не спроможні,
Не дорікай мене виною
Як думаєш такий ти гарний,
Поганого не бачив, що робив,
Але до жінок ти дуже ласий*,
Чим моє серце на шматки розбив...
*ласий- падкий (рус.)
ГаI шумлять, а вiтри виють... про зраду
© Copyright: Тори Ди, 2011
Свидетельство о публикации №111081001677
Свидетельство о публикации №111081001677
Рецензии