Мрii моi
Знов стати юним і красивим,
Розстатися з собою сивим
Десь поблизу Шампз Eлізе.
Повільно злитися з юрбою,
Немовби розчинившись в ній,
З моста у Сену головою
Пірнуть під верески повій,
На дні надибати перлину -
Таємну мрію всіх жінок
І, повернувшись в Україну,
Зробити вирішальний крок -
Напнути білії вітрила
На яхті з назвою “Буття”
І, поки крига шлях не вкрила,
Пливти за обрій, до злиття…
Все стихи автора http://portofranko.ru/?tag=kalistrat
Свидетельство о публикации №111080906523
А мрії...чомусь ми,люди,завжди тягнимось туди,де нас нема.А може,зупинитися..,та насолоджуватися буттям тим,яке існує.Бо це і є-справжнє щастя,відчувати себе живим кожної хвилини.Відчувати в собі сердцебиття усього світу.
Амелина Елена 04.09.2011 00:47 Заявить о нарушении