коли пожовкле листя
танцює з вітром вальс
малюють ночі кисті
у снах моїх лиш Вас
в задумі йдете парком
а погляд лине вдаль
назустріч-тінь-знахарка
її густа вуаль
замовчує інтригу
приховує сарказм
вдягає душу в кригу
це схоже на маразм
вона підходить ближче
і подає Вам руку
і все...
глибоке днище
як звістка про розлуку
і кожну ніч теж саме:
вона і Ви без мене
кровлять сердечні рани
зневіри тло зелене
зашторює гардини
я вийти намагаюсь
і хоч нема причини-
я слабну...прокидаюсь
марення
© Copyright: Татьяна Корольчук, 2011
Свидетельство о публикации №111080903026
Свидетельство о публикации №111080903026
Рецензии
Дуже цікавий вірш. Вітаю!
(радила б для наступного твору українською вибрати розділ "стихи на других языках", тоді у Вас з'явиться більше читачів, яких цікавить творчість українською)
Щиро бажаю успіху!
Ольга Глапшун 09.08.2011 12:42 • Заявить о нарушении
(радила б для наступного твору українською вибрати розділ "стихи на других языках", тоді у Вас з'явиться більше читачів, яких цікавить творчість українською)
Щиро бажаю успіху!
Ольга Глапшун 09.08.2011 12:42 • Заявить о нарушении