Зерно кохання посіяла ти зранку
у серці в перших кроках по землі
і Господу молилась на світанку
щоби роки щасливими були
Ти йшла за мною як по небу сонце
і зіркою світила ніччю ти
як пташка зазирала у віконце
крилом оберігала від біди
Прости моя мамо прости моя рідна
що може я гарним сином не став
слова лебедині любов"ю зігріті
тобі моя нене я всі не сказав
Роки летять та їх не повернути
красу твою вже вкрала сивина
чому це так не можу я збагнути
між молодістю й старістю стіна
Ми всі не вічні вічний тільки Бог
він знає коли смерті мить настане
через роки зустрінемось ми вдвох
і заживуть незгоєні мої всі рани
Прости моя мамо прости моя рідна
що може я гарним сином не став
слова лебедині любов"ю зігріті
тобі моя нене я всі не сказав
Прости моя мамо
© Copyright: Влад Канн, 2011
Свидетельство о публикации №111080900186
Свидетельство о публикации №111080900186
Рецензии