Сьогоднi вперше я вiдчула запах осенi

Сьогодні  вперше  я  відчула  запах  осені:
Злотаві  хмари,з  присмаком  дощу,
І  дні  печальні,спогадами  зрошені,
Вигукують  звертання,сповнені  жалю.

А  я  іду,не  бачу  світу  білого,
Позбавлена  думок,емоцій,відчуттів.
Закутана  у  спеку  літа  недоспілого,
Рахую  дні,відколи  відлетів.

Вимолюю  слова,народжені  в  неспокої,
Пишу  тобі  листи  в  полоні  самоти.
На  серці  рани,втратою  тавровані,
Без  тебе  я-синонім  сироти...

Солоні  сльози  капають  у  вічність,
Безжальний  сум  на  клапті  душу  рве,
У  цьому  суть  життя  і  вся  його  цинічність-
Що  світлий  ранок  неодмінно  темрява  вкраде


Рецензии