У мене сироп зам сть кров
У серці Твоєму –лід.
Ти, мабуть, із вітром у змові-
Зникаєш за ним услід.
Приходиш з прозорим ранком,
У сон заглядаєш мій,
Торкаєшся губ серпанком,
І присмак лишаєш терпкий..
Як марево будеш витати,
По краплі збереш мій страх.
Я буду Тебе проводжати,
Тримати сльози в руках.
Ти знов полетиш за вітром,
Почуєш мій тихий клич.
Мене повінчали зі світлом,
Ти взяв за дружину ніч.
Тепер нам не знати любові,
Разом не стрічати схід.
Це біль і чекання у змові-
Що стерли за щастям слід
Свидетельство о публикации №111080707458