Твоє волосся довге і плутане, як літописи,
Воно пропахло Фройдом і чужими коханцями,
А твої лінії п’яно-схилені, як у прописах,
А твої губи гірко-шерхлі і чорно-глянцеві.
Ти стягаєш мокру білизну просто зі шкірою,
Гуляючи по моїх розхристаних нервах,
Ти вгризаєшся в мене сходу найвищою мірою,
Ти могла би стати єдним моїм шедевром.
Ти могла би не закриватись рядками Ніцше,
Ти могла би за вечір стати пуста і чиста?
Я могла би лягти і випити весь твій відчай,
Зав’язавши червоний стогін в твоє намисто.
Волосся довге i плутане, як лiтописи
© Copyright: Галина Танай, 2011
Свидетельство о публикации №111080500778
Свидетельство о публикации №111080500778
Рецензии