Уяви, який шик кохатися у брудному Середньовiччi

Уяви, який шик – кохатися у брудному Середньовіччі.
Я була би засланою черницею,
Трахала хлопчиків і віддавала би єзуїтам.
А секс із єретиками дарує натхнення і подовжує молодість.
Я поїхала би в Амстердам, щоб світилися всі ліхтарі
Буйно-червоні на століття раніше.
Я переписала би всю Богоматір Паризьку
Зняла би кіно і крутила на Гревській площі.
Уяви, який шик – показати людовікам Жана Рено
І арабські квартали з гулящим пустельним вітром
І бачити, як Алжир тече їм по руках
Прямо на круасани й пацючі трупи Камю?
Уяви, який досвід – лизати руки Бодлера,
Поки вони вплітають півсвіту тобі в волосся,
А потім любити тебе на полях Провансу,
Де цвітуть буйними маками єресі.
Я люблю тебе, хижа Франціє, як люблять бруд,
Твої вулиці – як посипаний сіллю наполеон,
І твій лямур з язиками наймокріший у світі.
Не кінчай у мене, залиш це собі,
Нам лишилося ще перейти кордон,
Купити шампанське з панчохами і запалити свічі.
Я люблю тебе за бодлерівський безум і профіль ґотичний.