Пронизливе сюрчання цвіркунів
І божевільні запахи фіалки
Вже мешкали в гостиннім курені
На хуторі смаглявої весталки.
Отож, впросивши пані молоду,
Приліг на сіно втомлено і радо.
А ніч трусила яблука в саду,
Вітала фейєрверком зорепаду.
Я плив у ніч, летів шалено в ніч
Чумацьким Шляхом, неостиглим полем
У вутлому химерному човні
Сльозою щастя і солодким болем.
Внизу дощем розсіялись літа,
Дрібні тривоги,
радощі,
печалі.
Мене ж манила зірка золота,
І я до неї чалив,
чалив,
чалив.
Та раптом все змінилося нараз,
Погасло небо,
впали роси в трави.
Пегас - мій човен - мовби на Парнас
В курінь спустився і -
пропав з вітрами.
Мене ж будили хори цвіркунів
І божевільні запахи фіалки,
Що мешкали в гостиннім курені
На хуторі смаглявої весталки.
Серпнева нiч на хуторi
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111080506791
Свидетельство о публикации №111080506791
Рецензии
чудові вірші, дуже!
дякую за Ваш візит на мою сторіночку!
завітала до Вашої - і не пожалкувала
Татьяна Адигамова 28.01.2012 20:02 • Заявить о нарушении
дякую за Ваш візит на мою сторіночку!
завітала до Вашої - і не пожалкувала
Татьяна Адигамова 28.01.2012 20:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.