я так стомилась починати все спочатку...

Надходить вечір...всім пора вже спатки...
Дерева сплять, лягають спати хатки...
Пора й мені, та нині не до сну -
я цьогорічну згадую весну...
з тобою разом провели ми цілу вічність,
і вірили в кохання довговічність,
я встигла звикнути і серцем прирости,
і боляче просити "відпусти..."
я так стомилась починати все спочатку,
але пусте кохання нашого горнятко...

04.08.11


Рецензии