Запахло квітами, тобою,
Моя ти стежечка у рай.
Заманиш легкою ходою,
То скажу світові «Прощай».
Моя ти золотоволоска,
Чарівна квітка з мого сну,
Мені завжди з тобою просто,
Люблю тебе таку просту…
Широкі голубіють очі,
Ніколи в світі не збагну
Навіщо дав Бог ту дівочу
Красу очей і глибину.
Це ж через них втрачаєш розум,
Свободу, волю, сон, а ще
Вони безжально ніжно просять
Цілунку… в губи… під дощем…
Бажають в спеку прохолодну
Троянд пелюсток на воді
Червоних, жовтих, білих, чорних,
Що нас доповнять, чарівні.
І серце подих уже спільний,
Без зайвих почестей, подяк
Кричу усім : «Я справді вільний»…
Бо я пізнав любові смак.
Романтичний
© Copyright: Тарас Кривецький, 2011
Свидетельство о публикации №111080400520
Свидетельство о публикации №111080400520
Рецензии