Допоможи мені підвестися з колін,
Хоча,не варто-я уже не встану.
Нехай смиренним буде мій уклін,
Як визнання Твого святого сану.
Як данина молочно-сонним дням,
Які так солодко стогнали від знемоги.
Як жертва тим невинним почуттям,
Що їм мораль поставила вимоги.
Хай наш кінець побачить свій початок-
Не буде сліз і ввічливих промов.
У Тебе на губах сліди моїх пальчаток,
Вечірній дзвін.Обійми.Дощ …Пішов
Допоможи мен п двестися з кол н
© Copyright: Татьяна Корольчук, 2011
Свидетельство о публикации №111080404768
Свидетельство о публикации №111080404768
Рецензии