Вниманию приемной комиссии!!!

С подачи нашего нового автора Любы Козырь хочу обратить Ваше внимание на творчество еще одного киевского автора – Юлию Холод.
Во избежание предвзятости я методом случайного «тыка» выбрал четыре стихотворения – 2 на русском языке, 2 на украинском.

1.Вершини бувають різні…

Вершини  бувають  різні…
Засніжені,  гострі,  грізні,
Далекі,  близькі,  незнані,
Загублені  десь  в  тумані…
Хтось  хоче  вершину  слави,
Хтось  –  просто  в  шовкові  трави…
Той  мудрості  пік  узріти,
А  той  –  керувати  світом…

Вершини  бувають  різні  –
Буває  на  них  затісно…
А  я  на  своїй  вершині
В  обіймах  гойдаю  сина…

2. Жіноча  ніжність…

Жіноча  ніжність    –    жіноча  слабкість…
Ховати  болі,  шукати  сили...
Любити  дурнів,здіймать  їх  вартість,
Не  вартим  пір"я  давати  крила...

Жіноча  ніжність  –  жіноче  щастя…
Дитячий  щебет,    сльоза  забута,
Рум’янцю  радісного  багаття,
Зашиті  рани,  бальзам  спокути…

Жіноча  ніжність  розтопить  кригу,
Зведе  в  двобої,захопить  з  тилу,
Приручить,  змінить,  вкладе  на  спину.
Жіноча  ніжність  –  жіноча  сила…

3. Я  столько  лет  понять  тебя  пытаюсь…

Я  столько  лет  понять  тебя  пытаюсь,
Найти  души  таинственной  родник.
И  каждый  раз,  в  сомнениях  теряясь,
Гадаю,  может  там  давно  ледник?

Туманный  взгляд  –  обида,  боль,  усталость?
И  недосказанность  коротких  фраз…
А  может  нам  совсем  чуть-чуть  осталось,
И  завтра  уж  не  будет  больше  НАС?

И  иногда  кончается  терпенье,
В  пылу  я  трачу  силы  и  слова. 
И  вновь  сама    ищу  любви  знаменья,
Порой  не  веря,  что  она  жива.

Но  лишь  вночи  у  разума  безвластье,
Душа  нага,  сознание  молчит…
Твои  объятья,  сонные  объятья…
Сквозь  столько  лет  все  так  же  горячи…

4. Не  ищи  во  мне  двойного  дна…

Не  ищи  во  мне  двойного  дна,
Потайных  карманов  и  подтекстов.
Если  я  несчастна  -  я  черна,
Если  счастлива  -  букет  невесты.

Не  ищи  подводных  ты  камней,
Если  есть  они  –  видны  все  свету.
У  меня  для  пользы  нет  друзей,
И  любовников  для  тела  нету.

Я  прозрачна,  словно  тишина,
Незагадочна,  и  оттого  несмела.
И  на  дне  моей  души…  нет  дна.
Междустрочий  нет  –  одни  пробелы…

Здесь ссылка на ее страницу в избе-читальне:

Дамы и господа, высказываем свое мнение.
С уважением,
© Владимир Пономаренко