Ода моэму Богу i моэму дияволу

В нічній молитві, в тишині
Згадаю всів земні потреби,
Поселиш спокій Ти в мені,
Найкращий Друже мій із неба.

До Тебе я завжди на "ти",
Хоч Ти - вся велич цього світу!
До Тебе буду твердо йти,
За Твоїм добре видним слідом.

Цей спокій Твій і мир, любов
В єдину мить можна згубити,
Пролити знов невинну кров
І нею молодість обмити.

Бо втратити свій світлий шанс
На святість вічну з вічним раєм -
Це щей клеймо антипошан,
З якими жити маєш далі.

Завжди спокусник Сатана
З тобою добрий, ніжний, милий,
Але ненавидить сповна
Усе, що Боже, все, що щире.

Він переповнений спокус,
На них завжди безмежно щедрий!
Щодня я Господу молюсь,
Бо істину я люблю твердо.

Він найпідступніший з усіх,
Маскує свої бичі роги
В секундочках людських потіх!
Що зб"ють із вільної дороги...

У нього весь комплект, набір,
Це гроші, секс, машини нові,
Але, мій друже, ти повір
Немає зовсім в нім любові.

Де істина? - Ніхто не зна!
Ніхто нікому не докажуть!
Мені втирається сльоза,
Коли про це Ісусу кажу...