На зупинці
Ти стоїш одна (чи на одинці?),
Несміливо мрієш про любов
Й сподіваєшся, що раптом на зупинці
Між людей його зустрінеш знов.
Як стиснеться в клекотінні серце
В мить, коли він знову обійме
І у твої очі, як в люстерце,
Той жаданий погляд зазирне.
Як тоді… Закохано… Як жінці,
Від якої в серці стигне кров…
І всміхаєшся розгублено хмаринці,
Бо він досі так і не прийшов.
Ти стояла би, можливо, так ще довго
Й млосно тішилась у вимріянім сні,
Аж тут п’яний випадковий поштовх
Нагадав – не мар, минули тії дні.
Павло Гай-Нижник
4 серпня 2011 р.
На зупинцi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2011
Свидетельство о публикации №111080402209
Свидетельство о публикации №111080402209
Рецензии
