Моя душа скалічена
Тебе боялась,
у просторі буття залишена
вогнем здригалась.
Вона сиділа гола й засоромлена
у відчаї,
твоя любов прокльони сипала
у вічі їй.
Мов білий шовк їй очі вкрив
кров хлинула.
Тобою недолюблена душа
загинула.
Вона літає серед хмар
в неспокої
і помсти визріває план
жорстокої.
Вона візьме Тебе до себе
знов полюбить,
а потім враз згадає все
і згубить!
Отож не грайся Милий мій
із долею,
душа ніколи не подружиться
із волею...
сид ла гола й засоромлена у в дча
© Copyright: Татьяна Корольчук, 2011
Свидетельство о публикации №111080401767
Свидетельство о публикации №111080401767
Рецензии