Вовче лико

Небо темним налилося соком,
Місяць повний над дубом навис
Й бурштиновим своїм вовчим оком   
Оглядає замріяний ліс.

Вітру подихи кволі ледащих      
Ледь торкаються гілля кісток…
Сном ліловим розквітнув у хащі
Віроломно-пахучий бузок.

Цвіт осипався. Краплями крові   
Вабить ягід палких гіркота
І чекає коли випадкові
Доторкнуться до неї вуста.


Рецензии