Там, де річечка Кам'янка плине,
Де іскрами струмочок виграє,
Туди душа моя безмежно лине,
Бо місто Умань рідне там моє.
Краса його гостей ззиває,
А парк"Софіївка"вражає увесь світ!
Щоранку він зорю стрічає,
Щоб вдень всім зіркою світить.
Тече вода також в краях далеких,
Та в рідному дворі і у саду,
Мов вартові стоять лелеки
Й криниця,як скарбниця у роду.
На річці тій-латаття ніжно-біле,
Мов відблиск місяця нічного у воді.
Гармонія природи нам дає життєві сили
Для мрій і сподівань, й нових надій...
Там, де...
© Copyright: Виолетта Сакович, 2011
Свидетельство о публикации №111080301011
Свидетельство о публикации №111080301011
Рецензии