Вже й клавиші холодні. Не світанок наче.
Ще зроду я не бачив таких снів.
Завжди цікавило, хто перший з нас заплаче.
І ще скажи, що я так захотів.
Мовчання – ніби спосіб спілкування.
Тремтять долоні. Дивлюся в вікно.
То не нервове, то таке моє зітхання.
Якесь то дивне про війну кіно.
Стіна. Чолом – стіна. Велика, синя, цільна.
Надіюся, що це гіпсокартон.
За рогом, на сусідній – божевільня.
Він бреше іноді, отой фантом.
Змиривсь із змістовим нерозумінням.
Найлегший спосіб кинути палить.
Слабка – то кава. Доза дуже сильна.
Не варто більше, досить говорить.
Мовчить усе. Мовчать пляшки в пакетах.
Мовчать околиці, мовчать чужі листи.
Мовчить усе. Мовчать назад білети.
Чекають черги. Отже мушу йти.
01.08.11
00:05
мовчання
© Copyright: Троеточие, 2011
Свидетельство о публикации №111080100551
Свидетельство о публикации №111080100551
Рецензии