Домовикам давно уже не спиться:
Щось шурхотять півночі на горищі.
Гардини вже не змусять зупиниться –
Якби не стеля, я б злетіла вище.
Бач, зорі виповзають з димоходів,
Накульгують на остогидле небо.
Цвіркун-скрипаль із трьох простих акордів
Не грає зовсім жодного, як треба.
А десь далеко сонна залізниця
Несе на північ пасажирський поїзд.
І закортіло раптом помолиться
За все, що ти в житті іще не скоїв.
І знов цвіркун крізь спогади продерся.
Час до подушки притулятись ближче.
Спить домовик. Лише невтішне серце
Щось шурхотить півночі на горищі.
Домовикам давно уже не спиться
© Copyright: Трифонова Вера, 2011
Свидетельство о публикации №111080102749
Свидетельство о публикации №111080102749
Рецензии