Сумно
І гірко, і сумно, й немає кому розказать,
Як стогне душа від негоди…
Бажання!? Не можна ж даремно і вічно бажать…
А роки збігають, як талії води.
В когось закохатись? Співати й горіти вогнем?
Збудить почуття фантастичне?
Та глянеш – і щезне п’янкої ілюзії щем,
Бо все тимчасове, не вічне.
Що? Пристрасті? – Рано чи пізно розтане цей хміль,
Тверезого розуму втікши.
Життя – дивний жарт,що вчинив нам Вершитель подій.
І жарт недоречний – сумний і невтішний.
Свидетельство о публикации №111080102106
Пам'ятається Лермонтов)
та ви написали не гірше за нього
з повагою, Аня
Анка Ем 03.08.2011 16:48 Заявить о нарушении
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав Красса 03.08.2011 20:32 Заявить о нарушении