Життя прекрасне, ми це знаємо.
Але скажіть мені чому
Ми про своє життя не дбаємо,
Самі руйнуєм все чому?
Нема людини без гріха,
Адже святих нема на світі.
У всіх нас доля нелегка,
Шляхи життя всі горем биті.
І як прожити нам, простим
І грішним людям на землі,
Бо в порівнянні з всесвітом,
Ми лиш нікчемні і малі?
І чи існує те життя,
Що після смерті настає?
Чи справді поза нашим світом
Чистилище і пекло є?
Чому погане все в житті
Ми пам’ятаємо роками?
А все хороше чому ми
Самі руйнуємо руками?
Коли пора настане та,
Що барвами наповнить душу,
Людей покине сліпота
Й жадоба, що постійно душить?
Коли любов і доброта
Увійдуть у життя людей?
І коли прийдуть щастя дні
Для бідних й кинутих дітей?
Чому буває так в житті?
Чому його ми не цінуємо?
Чому живемо в небутті,
І не живемо, а існуємо?
Питання без в дпов дей
© Copyright: Екатерина Горбань, 2011
Свидетельство о публикации №111073107959
Свидетельство о публикации №111073107959
Рецензии