…Ти на пляжі, на березі моря,
ляж у час, коли сонце за пальми
заховалось гаряче, мов хворе.
Коли зірка на небі, як Аlma
Мater тужно на спомині Сина,
сльози-світло в розбурхані хвилі
ллє блакитне. І вовночка-піна
укриває шерстинками білі
водяних баранців спини сиві.
Ти лежи, а вітри-бандуристи,
вуса в морі змочивши, як в пиві,
заспівають тобі тихим свистом
про незнані краї дивну казку.
Тож полине душа твоя в далі,
де врятує царівну й поразки
не зазнає у мандрах. І вдало
в тіло тепле повернеться тихо.
Прохолода вечірня цілунок
подарує тобі. Ночі втіха
вб’є свідомість твою, наче трунок…
2011
Ти на пляжi вечiрнього моря...
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111072805405
Свидетельство о публикации №111072805405
Рецензии