Горобина

Ніжно грає стяг горобини,
молодиться   змарніла трава,
розливається пісня пташини,
поле знов розгорнуло жнива.

Ти згадала мить хвилювання,
поцілунок солодкий як мед,
повернулось забуте бажання,
що сховалось в стрункий очерет.

Ще  палає  літо  барвисте,
але  смуток  тебе  огорта,
горобине  червоне  намисто,
до  кохання  думки  поверта.


Рецензии