Щодня... 14. 08. 1992

Щодня лунає пісня, що була
Колись твоєю піснею, кохана.
Вона тебе до мене привела,
А нині на душі від неї рана.

Мрій кольорових хвилі-чаклуни
Мені віщують щастя у майбутнім.
Та я чекаю марно, бо весни
Нема без тебе. Залишусь самотнім

Серед холодних та сумних ночей.
За тебе думи без кінця і краю.
На серці світло зоряних очей…
Як боляче, що я тебе кохаю!


Рецензии