На свiтанку рано...

На світанку рано
           мати напувала,
Біле личко чисто
           росами вмивала.
“Набирай, дитино,
           талану і сили,
Поки доля в небі
           зорі засвітила.

Шлях нелегкий, славний
           тобі випадає,
Що на ньому знайдеш -
           то ніхто не знає.
Тож бери родинну
           честь, наснагу, мрію,
А Любов, Надія,
           Віра най зігріє”.

На світанку рано
           мати напувала,
Щось собі тихенько,
           лагідно співала.
Готувала сина
           в далеку дорогу,
Все просила долю
           і молилась Богу.


Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.