Где-то нежность прошла между нами

Где-то  нежность прошла  между  нами.
Задержалась. И нас позвала.
Не  сумела  назваться  словами,
слов  таких  для  себя не нашла. 

Называлась и дружбой, и приязнью.
Ждать умела, прощать, охранять.
Мы  ж  держали её, как на привязи,
чтоб не смела нам больше вещать.

Вот и стала она неуклюжею,
будто бурый цыганский медведь.
Опасалась сказаться ненужною,
цепью на-людях вдруг загреметь.

Может, были мы слишком гордыми:
что ни фраза, то льдинок букет?
И осталась она кроссвордом,-
может, нежность, а может, и нет.


         ОРИГИНАЛ.

Десь проходила ніжніcть між нами.
І спинилась. І кликала нас.
І не вміла стати словами,
бо не знала для себе назв.

Звалась  дружбою. Звалась приязню.
Вміла ждати і чатувать.
Ми  тримали її, мов на прив"язі,
щоб не сміла нас чаклувать.

І вона ставала незграбною,
як отой циганський ведмідь.
Лиш боялась на людях раптом
ланцюгом своїм прогриміть.

Чи були ми занадто гордими,
що й слова були крижані?
Та й лишилась вона кросвордом,-
може, ніжність, а може, й ні.


Рецензии
Чудесно перевели.

Василина Иванина   04.05.2013 15:28     Заявить о нарушении