Дівчино, подаруй мені свою спеку
Руками звиклими до тіл Швейцарії,
Вдихай у мене дух небезпеки
Цілунком холодним як пиво Баварії,
Заплутуй мене в короткім волоссі,
Не дай померти від браку запаху.
Де твоє серце? У горах Боснії
Чи в спалених теках темного Вармахту?
Як лягти під твої спокуси,
Лишивши при цьому уламки свободи?
Давай, розкажи мені хто що мусить
Й втечемо нарешті під заходу зводи!
Дівчино, віддай свою силу
У кожну клітину моєї плоті,
Бо її вже наврядче відмити від пилу.
Я так і стікатиму в безодню доти...
Випадкова
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2011
Свидетельство о публикации №111072604422
Свидетельство о публикации №111072604422
Рецензии