знову тоб

Я хочу, щоб ти зігрівав мене вночі.
Бажаю тебе поруч бачити, чуєш?
Я все тобі дам. Усе, що захочеш.
Натисни ж на газ , навіщо гальмуєш?
Для тебе ми - друзі... Чи , може, інакше?..
Мені так здавалось, що поміж щось було...
Щодня сподіваюся тільки накраще,
Але щось я змін і не бачу, й не чую...
Була чи потрібна на деякий термін?
Та Бог лише знаю, якщо ж сам ти знаєш.
Для тебе лишень я звичайная "every",
Ти іншої думки про мене не маєш...
Так гаряче біль застосовуєш, жваво...
Чи ти віртуоз, чи то ненавмисно...
Але ти повір, адже я не іграю!
Я справді кохаю, й душа моя чиста!
Я навіть собі уявити не можу
Чому і коли закохатися встигла...
Щодня і щоночі я душу тривожу,
Там є ще кохання, воно не застигло!
Два місяці з зайвим, а я вже по вуха...
Уся у любові, всі думки про тебе.
Кохання, насправді, - пекельная мука,
Воно б'є так боляче, в серце до мене...
А ти... Та й розмови с тобою так, рідкі,
Нечасті, раз в тиждень та, навіть, у кілька.
Ти досить дорослий; для тебе я "мілка";
Дурне, нерозумне, маленьке дівчисько...
Але... Я кохаю. А ти ніби дурень:
Вже кожний дізнався, що я відчуваю!
Та, мабуть, так краще. Тобі. Хто як судить.
Дзвони, напиши, я сумую. Кохаю.