Ти не старієш, рідна Лозівщино,-
не дивлячись на свій поважний вік,
ти не марнуєш часу для спочину,
зухвало молодієш з року в рік.
Твоїх степів натружені долоні
своїм теплом народжують життя,
шеренги яворів, дубів колони
шепочуть листям, шелестять жита.
Високе небо стережуть лелеки
над кришталевим зеркалом ставків,
лунає слава трудова далеко
синів твої і дочок і батьків.
В тобі поєднані краса, любов і воля,
твої пісні - про будні трудові,
твій вишитий рушник - як символ поля,-
благословення подвигам новим.
Рясна людьми,достойними поваги,
пишаєшся героями війни.
Нехай тебе не полиша наснага
для нових звершень в перші дні весни.
До нових звершень, трудових починів
нас надихає твій поважний вік.
Буяй садами, квітни Лозівщино
із кожною весною , з року в рік!
Лозiвщинi - 90 рокiв!
© Copyright: Владимир Хроленко, 2011
Свидетельство о публикации №111072400740
Свидетельство о публикации №111072400740
Рецензии
Володя, все-супер!Просто услышала, как декламирует учительница укр.литературы! Учителю - поклон!
всегда с улыбками и теплом души!
Ирина Дима 27.07.2011 16:45 • Заявить о нарушении
всегда с улыбками и теплом души!
Ирина Дима 27.07.2011 16:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.