I нiч моя не лебедина!
Не вiдчуваю рук-крилець...
Мабуть, гiрка моя година!
Мабуть, i тяжкий мiй кiнець!
Не все приходить Те, що вважив!
Що зрозумiв! що перемiг!
Лиш Небо згодом все покаже
На цiм Шляху людських дорiг!
Прийшов я в гостi до людини,
До Серця! Серденька його!
Несу я радощi-хвилини,
Кохання! свiтло! i добро!
I дар, отриманий, нарештi,
Вiд вiри в краще майбуття,
Окликне в темрявi: "Ну де ж ти,
Духовне "Я" всього Буття?!"
Свидетельство о публикации №111072406873