Сіре і чорне з життя ВІН стирав,
Ніби у ріку холодну пірнав.
Тільки навічно кохання лишав,
Майже ось цим ВІН і щастя придбав.
ВІН малював наче світом по тьмі,
Сріблим світінням убогої гри.
Твердо ступав на тернисті шляхи,
Віру тримав у далекі світи.
Білі одежі вдягав ВІН у ніч,
Серце і душу - кидав ВСЕ у піч.
Щоб від палкого кохання вогня,
Знов панувала всім тілом ВОНА.
З нею хотів він у степи, де зорі,
Там, де станцюють для них всі тополі.
Танець кохання, вогню і землі,
Там, де у перше кохались ВОНИ.
Його кохання на укр. языке
© Copyright: Ева Елена Светлая, 2011
Свидетельство о публикации №111072405206
Свидетельство о публикации №111072405206
Рецензии