МОЇ ВІТРИ
Сідало сонечко у тихі води,
А місяць квіткою на небо сходив.
Усе міняється, тіче рікою,
Та залишаються вітри зі мною,
Вітри кохання і вітри розлуки,
До вас, небесні, простягаю руки.
Вітри бажання підхопіть на крила
Несіть туди, де я колись раділа.
Вітри чекання і вітри надії,
Я вас, північні, серцем обігрію.
Не залишайте ви мене самотню -
Без вас, вітри, я падаю в безодню.
Яка магічна ніч, яка зіркова!
Вітри, вітри мої, шепніть хоч слово.
Кричу у відповідь:” Не відлітайте!
Мене з собою ви забирайте!”
***
© Copyright: Александра Жукова Головаш, 2011
Свидетельство о публикации №111072404919
Свидетельство о публикации №111072404919
Рецензии