Лiрник

Старий лірник у соборі
Вмостивсь біля брами,
Де іноземці міряють
Софію ногами.

Все сумної та сумної
Старанно співає.
Невже й справді в Україні
Іншої немає?

Чи тут родяться у муках,
З тугою кохають,
І з сумним, тужливим плачем
Нарешті вмирають?

Нема щастя, нема долі
На морі й на суші...
Ох, ці знов незрозумілі
Слов'янськії душі!


Рецензии
Дуже гарно написано, тільки так сумно!
Ризикну:

Відкинь сум свій, лірник старий,
Не тужи над краєм,
Відведи від нас всі хмари
І всі чорні зграї!

Хоч родяться діти в муках,
Плачуть гірко, з жалем,
Неньки їм протягнуть руки,
Виведуть у далі.

Щастя зникло? - Не повірю!
Діти, любіть Бога.
Служиш Господу ти вірно,
То й пряма дорога.

Всі, хто з Богом завжди ходять,
Мають хліб й до нього,
Не у тузі дні проводять,
Не беруть чужого.

Відкинь сум свій, лірник старий,
Не тужи над краєм,
Не такі вже й страшні хмари
І ті чорні зграї!

Благословінь!

Людмила Дзвонок   01.08.2011 22:51     Заявить о нарушении
Доброго ранку! Гарний вірш вийшов, думаю, його треба перенести на Вашу сторінку. Ви молодець, як завжди. Щасти!

Инна Приходько   01.08.2011 10:30   Заявить о нарушении
Вже перенесла: http://www.stihi.ru/2011/07/31/4701
З щирістю!

Людмила Дзвонок   01.08.2011 22:55   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.