Промiнь кохання...

Чому повний місяць так душу лоскоче?   
Ввижається дивом перлина зірок...   
Вплітаю надію в ранковий віночок   
під вітру грайливий липневий танок...   

Скажи, чому знову до тебе по мріям   
ступаю сміливо, на крилах лечу? 
Наш промінь кохання чарівно-цнотливий...   
Напитись тобою б мені досхочу...   

Слова та поради і поглядів казка...   
Ще крок в невідомість - і поруч знов ти...   
Моя неповторність, мого сердця частка...   
Тобі не дозволю від мене  піти... 

© Зеленоглазая, 2011


Рецензии
Наталочко, як гарно на ріднесенькій мові, які гарні слова!Я зачарована!
Дала натхнення, читай:http://www.stihi.ru/2011/08/14/441
Щасти тобі, моя люба!

Людмила Дзвонок   14.08.2011 01:01     Заявить о нарушении
Щиро дякую за добрі слова і чудові рядки!

З теплом,

Натали Зеленоглазая   14.08.2011 14:06   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.