Забути...

Неангелочек
Ти цілував вуста, немов чарівну квітку.
Любов мою ти бережно тримав в руках.
І в раз сльоза з'явилася нізвідки,
Як та роса на ранніх пелюстках.

Та знала - дощ душі не без причини,
Гіркі вони, болючі і гарячі.
І сердце моє знову не спочине,
Кохає - і тому нестерпно плаче.

Вночі у небі зорі сяють срібно,
Я полечу до них охолодити жар.
Забути все, що називала рідним,
І стати однією із примар.


© Copyright: Неангелочек, 2011
Свидетельство о публикации №111072206841
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Неангелочек
Рецензии
Написать рецензию
Дуже щирі почуття й гарно написано, особливо такою півучею мовою!
Доброї вдачи тобі - "Ангелочок"

Mygrin   23.08.2011 11:17   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую-дякую.. Я аж почервоніла))
Дякую, взаємно =)

Неангелочек   23.08.2011 15:52   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Неангелочек