Легенда об украинском Стоунхендже. укр. язык

Легенда про український Стоунхендж.

Височіє над селом,- кам"яне знамено,-
Поряд хрести,- память про лицарів-козаків,
Село та місцевість цю,назвали Підкаменем-
Мій рід Лаврінів,також з цих країв.

Легенда-переказ, до памяті та історії кличе,
Колись, тут був монастир ченців-домініканців!
Чорт приходив сюди під захистом ночі-
Зненавидів він, за щось християн іноземців.

Чорту:монастир,ченці та люди недовподоби,
Він мерщій побіг,в кам"яні та лісові Карпати,
Проніс величезний камінь,через Жовкву,Львів,Броди-
Щоб на людей, з високої гори шпурнути.

Рим гуси рятували, а корабель криси,-
Я, повідаю вам про героїчних півнів,
У чорта з велетнем-каменем, було обмаль часу-
Весь залився потом,а дупа була в піні.

Вже допхав до гори камінь- велет,
Щоб зробити з ченців та монастиря могилу,
Та хоробрі півні,підняли лемет,
На годину раніше,сонечко розбудили.

Злякався чортяка, сонячного світла.
Зло, завжди боїться променів та прозорої води,
Й бісові сліди, з під-села зникли-
Більше не прибігав, вночі чортяка сюди.

Стоїть над селом,дивовижне створіння,
Камяний знак-прапор України, та її слави охоронець,
Півні співають під ним: з ранку на світанні,
Побачення призначає дівчині закоханий хлопець.

Збираються люди, на давні народні ігрища,
Співають пісень, танцюють чудові танці,
Козацький гарт "Спас", та стибають через вогнища-
Моляться Богу,як колись, монахи-домініканці.