Вона любила квіти, не троянди,
Вона любила фільми, та не ті.
Вона шукала, не було кого шукати,
І почала новий початок на землі.
Любила вірші і писала бездоганно,
Таїла пристрасть у душі своїй німій.
Листками осені прикрила свої рани,
Ця особливість притаманна лише їй.
Як доторкнеться лиш до клавіш піаніно,
Слова лунають, музика луна.
Завжди така холодна і спокійна,
Неначе знала, що одна тоді була.
Вона любила квіти лиш бузкові,
Вона любила фільми лише ті,
Що про любов, про мрії кольорові,
І почала новий початок на землі.
17.08.2010
***
© Copyright: Дарина Савватеева, 2011
Свидетельство о публикации №111072100360
Свидетельство о публикации №111072100360
Рецензии