Н би сонет

Ти ніби є...а ніби і нема...
Закохана, здається...чи кохаю...
Чи то так швидко надійшла зима,
Чи то життя наповнене до краю...

Щаслива майже...тобто - я літаю...
Коли б мене ти вчасно упіймав...)
І я повітря жадібно ковтаю,
Кохаючись з тобою у пітьмах...

Велике перетворюю насінням,
Раніш важливе, вмить стає важким...
...Ти ніби поруч, в мене - твоя сила,
Чи ти мені здаєшся заблизьким...

Лише б невчасно не розтанув сніг,
Лише б мене ти лагідно беріг...


січень 2011


Рецензии