Н би сонет
Закохана, здається...чи кохаю...
Чи то так швидко надійшла зима,
Чи то життя наповнене до краю...
Щаслива майже...тобто - я літаю...
Коли б мене ти вчасно упіймав...)
І я повітря жадібно ковтаю,
Кохаючись з тобою у пітьмах...
Велике перетворюю насінням,
Раніш важливе, вмить стає важким...
...Ти ніби поруч, в мене - твоя сила,
Чи ти мені здаєшся заблизьким...
Лише б невчасно не розтанув сніг,
Лише б мене ти лагідно беріг...
січень 2011
Свидетельство о публикации №111072103511